Свято села

Задум провести таке свято виник у директора НВК Герасимчук О.А. Такого заходу у селі ще не було, але було цікаво, і всі вчителі погодилися. Правда, було спочатку лячно, бо не знали, чи впораємося, і як охопити такий великий обсяг історичного та фольклорного матеріалу.
Над написанням історії села багато років працювала вчителька історії Л.В. Тарадайко. Вона використала матеріал, зібраний у свій час вчителем І.Л. тихим, бібліотекарями С.Д. Фіголь, М.Ф. Шурипою та іншими вчителями школи. Доповнила його свідченнями очевидців, відшукала архівні дані, і вийшла ґрунтовна розповідь про село від першого поселення до сьогодення, включаючи колективізацію, голодомор, війну. Розповідь Лесі Володимирівни і ведучих свята молодих вчителів Александрівської І.М. та Полтарак А.В. супроводжувалася показом ілюстрацій та фотографій. Щоб створити фотоколаж про жителів села, люди зносили фотографії зі всього села. До кожної фотографії готували інформацію. Фотографій було стільки, що не всі використали, і про людей, можливо, не всіх згадали, бо матеріалу зібралося на цілу книгу. Фотоколаж скомпонувала вчитель Яковишина А.В., вона й музичний супровід підбирала.
А ще запросили справжніх музикантів, вихідців з Калюсика, батька і сина Герасимчуків. Третім до троїстих музиків долучився наш вчитель Задрина В.В.
Зворушливою була сцена, коли шестеро дітей багатодітної матері Кушлак Ольги говорили щирі слова любові і подяки своїй найкращій у світі мамі. Та й інші діти, учасники заходу, поставилися дуже відповідально до своїх виступів.
Про коровай вже говорили, а от макет церкви, викладений з випечених пасочок, якось обминули увагою. А це ще один витвір мистецтва. Виготовлена кухарем Гаргай Л.В. та вихователем дитячого садка Чайковською І.М., з куполами, хрестами, церква поряд з короваєм символізувала наш нерозривний зв’язок з  духовними цінностями.
До Дня села організатори свята провели величезну роботу, багато тренувалися, переживали, бо це був  не просто концерт, це був екскурс в минуле, це була данина пам’яті людям, які жили у нашому селі, працювали, творили і залишили по собі гарний слід на землі.
Збереження історичної пам’яті і традицій – невід’ємна складова виховання у дітей любові до батьківщини.